ВСУ, ВАСУ: Учитывая приоритет НК над нормами ЗК, относительно земельного налога, отсутствие регистрация права на земельный участок, на котором находится зарегистрированный объект недвижимости, не освобождает от уплаты земельного налога с момента регистрации такой недвижимости (6 решений).."
Расстояние между строками

"Юридическая компания "Антарес" ® (г. Днепропетровск)
тел.: +3 8(068) 407-27-36, +3 8(093) 375-56-75, (056) 371-15-92, skype: pavel.homyak
Директор Хомяк Павел Юрьевич


ВСУ, ВАСУ: Учитывая приоритет НК над нормами ЗК, относительно земельного налога, отсутствие регистрация права на земельный участок, на котором находится зарегистрированный объект недвижимости, не освобождает от уплаты земельного налога с момента регистрации такой недвижимости (6 решений)." Статья подготовлена в поисковой системе "Прецедент" ® по адресу www.precedent.ua
Группа "Прецедент" ® в Facebook по адресу www.facebook.com/groups/precedent.ua

При визнанні недісним Договору дарування на підставі ч. 1 ст. 233 ЦК необхідно довести лише тяжки обставини та вкрай невигідні умови (4 Постанови ВСУ)
(станом на 05.01.2017 року)

Статья в Facebook.

При визнанні недісним Договору дарування на підставі ч. 1 ст. 233 ЦК необхідно довести лише тяжки обставини та вкрай невигідні умови. При цьому, Позивач не повинен доводити, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах, як це передбачено п. 23 ПП ВСУ від 6.11.09 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» - В системі «Прецедент» ® нова Постанова ВСУ № 6-2766цс16 та інші 3 Постанови з цього питання..

Згідно з ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам розяснено, що тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сімї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

В той же час вказані рішеняня прийняти ВСУ лише при доведенні тяжких обставин та вкрай невигідних умов, зокрема:

ВСУ:Провадження № 6-2766цс16 від 21 грудня 2016 року - є посилання на ПП ВСУ Стаття 233 ЦК України не передбачає обмежень чи заборон застосування її до окремих правовідносин, що виникають, зокрема, з договору дарування. Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року, наданій заявницею для порівняння. "У справі, яка переглядається, суди встановили, що позивачка, яка уклала договір дарування квартири, що була єдиним її житлом, є людиною похилого віку, має тяжкі хвороби й потребує за станом здоров'я стороннього догляду; не має близьких родичів. З огляду на викладене обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що оспорюваний договір дарування було укладено під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних для позивачки умовах...."

Постанова ВСУ від 06.04.2016 року по справі № 6-551цс16 (№ в ЄДРСРУ 57102501) - є посилання на ПП ВСУ "У справі, яка переглядається, суди встановили, що позивачка, від імені якої укладено договір дарування на підставі виданої нею довіреності відповідачу на право розпорядження єдиним її житлом, була людиною похилого віку та інвалідом першої групи, потребувала за станом здоров'я стороннього догляду; її дочка мала тяжку хворобу й перебувала тривалий час на лікуванні у лікарні. З огляду на викладене обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що оспорюваний договір дарування було укладено під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних для позивачки умовах .....<>"

Постанова ВСУ від 03.06.2015 року по справі № 6-232цс14 (№ в ЄДРСРУ 44885013); "Позивач є людиною похилого віку, страждає тяжкими хронічними захворюваннями та за12 днів до укладання спірного договору перебував на стаціонарному лікуванні. Так само хворою людиною є його дружина ОСОБА_4, яка протягом 2011 року неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні. Вони з дружиною проживають одні, оскільки діти позивача від попереднього шлюбу перебувають за межами України. Відповідач лікар за фахом, є його далекою родичкою, допомагала позивачу та його дружині у їх лікуванні. <....> Отже, суд касаційної інстанції у справі, що переглядається, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, обґрунтовано керувався тим, що оспорюваний договір було укладено під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних для позивача умовах, а тому під час укладення цього договору волевиявлення ОСОБА_1 не відповідало його внутрішній волі та не було спрямоване на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором дарування.

Постанова ВСУ від 19.03.2014 року по справі № 6-2цс14 (№ в ЄДРСРУ 38173492) - є посилання на ПП ВСУ. Стаття 233 ЦК України не передбачає обмежень чи заборон застосування її до окремих правовідносин, що виникають, зокрема, з договору дарування. "Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з вимогами якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що збіг тяжких обставин, а саме: смерть сина, перенесення інсультів, похилий вік, наявність у позивачки інвалідності по зору, одинокість і безпомічність, потреба в сторонній допомозі, а також загроза втратити житло через борги сина спонукали позивачку укласти договір дарування квартири на вкрай невигідних умовах - безоплатно позбавивши себе цим єдиного наявного житла."

Один общий запрос в систему "Прецедент" ® по адресу www.precedent.ua такой:
"6-2цс14" OR "6-232цс14" OR "6-2766цс16" OR "6-551цс16"

Статья в Facebook.



www.precedent.ua
www.facebook.com/groups/precedent.ua